Дебальцеве, Київ, Харківщина — головні успіхи нового Головнокомандувача ЗСУ Сирського

Олександр Сирський, що відомо, біографія, участь у російсько-українській війні
Олександр Сирський. Фото: "РБК-Україна"

Новим Головнокомандувачем Збройних сил України став генерал-полковник Олександр Сирський. Чим наступник Валерія Залужного відрізняється від свого попередника і чим запам’ятався під час російсько-української війни — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Сирський до російсько-української війни

У матеріалі про Валерія Залужного ми наголошували, що він став першим Головнокомандувачем Збройних сил України, який не мав жодного відношення ні до Росії, ні до радянської армії. Олександр Сирський в цьому плані — певне повернення назад. Бо уродженець села Новинки, що у Владимирській області Російської Федерації, з’явився на світ 1958 року, і цілком логічно, встиг побувати в лавах радянської армії.

Крім того, він пройшов навчання у структурах радянських збройних сил, закінчивши 1986 року Московське вище загальновійськове командне училище. Втім, на цьому військова освіта майбутнього Головнокомандувача ЗСУ не завершилася, бо він продовжив її уже за часів незалежної України.

1996 року Олександр Сирський завершив Академію ЗСУ, причому з відзнакою, а 2005-го – Національну академію оборони, із золотою медаллю. Як бачимо, новий головком має за плечима досить серйозний багаж знань.

Після цього Сирський займав посаду командира 72-ої механізованої бригади, а останній мирний рік в історії сучасної України, 2013-й, зустрів на посаді заступника начальника Головного командного центру ЗСУ. Саме там його і застала російсько-українська війна, зокрема, донбаська її частина, у якій Сирський серйозно відзначився уперше.

Сирський у 2014-2015 роках

Коли на Донбасі розпочалася антитерористична операція, генерал-майор Олександр Сирський обіймав посаду начальника штабу АТО. Саме на цій посаді він взяв активну участь у одній із найскладніших і найуспішніших для Збройних сил України операцій у тій війні — Дебальцевській.

У січні 2015 року Сирський був одним із керівників угруповання, яке намагалося утримати позиції в районі Дебальцевого під час чотиристоронніх переговорів у Мінську — тоді від ситуації на цій ділянці фронту багато чого залежало на дипломатичному рівні. Відомо, що Сирський разом із тодішнім начальником Генштабу ЗСУ Віктором Муженком особисто приїздив до напівоточеного міста.

Саме Сирський був тим, хто керував відходом українських підрозділів з Дебальцевого, і цей відхід, на відміну від попередньої історії з Іловайськом, завершився значно успішніше. Група "Барс", яка прикривала відхід частин Збройних сил України, була сформована саме Сирським.

За ту операцію Олександр Сирський отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня і звання генерал-лейтенанта. А потім дослужився до посади командувача усіх Сухопутних військ ЗСУ та звання генерал-полковника.

Сирський під час повномасштабної війни

Лютий 2022 року Олександр Сирський зустрів у столиці. І не тільки тому, що командування Збройних сил України логічно перебувало у столиці. Саме Сирський очолив у той вікопомний момент оборону Києва.

Чим завершилася битва за Київ, усі чудово знають. Українська армія вистояла, відстояла свою столицю і змусила російські війська врешті-решт, після місяця окупації, втікти за державний кордон України. Тому говорити про битву за Київ у цілому ми не будемо, але є деталі, про які варто нагадати.

Саме за рішенням Олександра Сирського були підірвані мостові переходи у Київській області (чого не було зроблено, скажімо, на Херсонщині, внаслідок чого окупанти пройшли на правий берег Дніпра). Саме Сирський наказав підірвати дамбу на річці Ірпінь, що у селі Козаровичі, і цей крок серйозно позначився на перспективах росіян, фактично зупинивши їхнє просування.

Після того, як ЗСУ відстояли столицю, Сирський зайнявся іншою, не менш важливою справою — контрнаступом Збройних сил України на Харківщині. Ця операція стала найуспішнішою для Сил оборони України протягом усієї російсько-української війни. Відомо, що над плануванням Харківського контрнаступу генерал-полковник Сирський почав працювати ще навесні, коли ЗСУ відбивали наступ росіяни на півночі, на Київ та Чернігів.

Примітно, що жодної інформації про підготовку операції за межі Генерального штабу не витекло, бо вона стала для російських окупантів справжньою несподіванкою. Той контрнаступ дозволив у короткі строки звільнити майже усю територію Харківської області і зняти загрозу оточення й окупації північної частини Донецької області, включно із Краматорськом та Слов’янськом.

Саме після Харківського контрнаступу міф про "другу армію світу", як називали свої збройні сили росіяни, почав не просто руйнуватися, а стрімко обвалюватися. Українська ж армія продемонструвала уміння несподівано, гостро і успішно атакувати, продемонструвала здатність воювати на перемогу.

Тепер Сирський зможе продемонструвати свої знання, застосувати свій досвід уже на рівні усіх Збройних сил України. Й отримати повагу від українських військових, які до останнього ставилися до нього, за чутками, досить насторожено. Хоча Олександру Сирському буде дуже непросто, бо щонайменше на початку його постійно порівнюватимуть із Валерієм Залужним. Тож генерал-полковнику доведеться, образно кажучи, стрибнути вище голови, аби стати як мінімум не гіршим за попередника.

Актуальне по темі