Тепер і "Тополь-М" — чому в Росії почастішали вибухи на стратегічних підприємствах
Поділитися
В останні місяці на території Росії усе частіше відбуваються вибухи на стратегічно важливих для функціонування російської військової економіки підприємствах. Що є причиною, чи мають до цих вибухів відношення українські спецслужби — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Вибух на підприємстві ядерної тріади
Повномасштабна російсько-українська війна ближче до завершення другого її року обернулася для Російської Федерації несподіваними наслідками. Цими наслідками стали вибухи на різноманітних об’єктах — перш за все, підприємствах, причетних до військово-промислового комплексу, та об’єктах нафтопереробної галузі.
Одним із найяскравіших і територіально найвіддаленіших від України став вибух на Воткінському машинобудівному заводі. Особливістю цієї історії стало те, що на цьому підприємстві виготовляють ракетні комплекси стратегічного призначення "Тополь-М" — ті самі, які є частиною ядерної тріади Російської Федерації, ті самі, можливим використанням яких Кремль шантажує увесь цивілізований світ. Але не тільки це.
Крім того, Воткінський машинобудівний завод розташований на відстані понад 1300 кілометрів від України (і це по прямій) — тобто це один із найвіддаленіших від нашої держави об’єктів, у вибуху на якому неофіційно звинуватили українські спецслужби. При цьому офіційно російська влада заявляє, що вибух на Воткінському заводі — це навіть і не вибух, а особливості технологічного процесу перевірки ракетних двигунів. Що ж відбулося в Республіці Удмуртія, чи причетна до цього Україна і наскільки подібні історії вигідні нам та Заходу?
Санкції, які "не працюють"
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов, до якого Новини.LIVE звернулися за коментарем, висловив упевненість, що офіційна версія є, м’яко кажучи, некоректною, а те, що відбулося на Воткінському машинобудівному, судячи з наявної інформації, є щонайменше технологічною катастрофою.
Яка, можливо, і не пов’язана із Україною. Бо в Росії зараз вистачає власних проблем, які обертаються подібними інцидентами. Скажімо, самовільне падіння ракет з літаків на територію Російської Федерації. Російський військово-промисловий комплекс, що б не казав тамтешній диктатор Володимир Путін, серйозно постраждав від західних санкцій — тож зношеність обладнання і неможливість повноцінно замінити його логічно трансформується у ті чи інші інциденти.
Саме тому в Кремлі прикривають ці інциденти заявами про технологічний процес, аби показати, що ситуація в країні у них під контролем. Або, впадаючи в іншу крайність, натякають на причетність українських спецслужб — що насправді більше шкодить самому диктатору та його режиму, ніж іде на користь.
У чому полягає головна поразка Росії
Як вже було сказано, від України до Воткінська, де розташований завод, на якому стався вибух, понад 1300 кілометрів. Версія про "український слід" (а, як зазначив Снєгирьов, на неофіційному, соцмережево-месенджерному рівні переважає саме цей варіант) таким чином означатиме, що Кремль, ФСБ, збройні сили РФ не здатні захистити свою територію від ворожих атак та диверсій.
До того ж Воткінський машинобудівний завод — це непросте підприємство. І справа не тільки в тому, що на ньому під час повномасштабної війни почали виготовляти балістичні ракети "Іскандер". У Воткінську виробляють частину ядерної тріади РФ, стратегічні комплекси "Тополь-М".
А це, своєю чергою, означає що Росія не може захистити навіть ключові для власного виживання підприємства. Чи довела їх до такого стану, що вибухи на них стаються навіть без участі якихось диверсантів чи безпілотників.
У будь-якому випадку, зазначив Дмитро Снєгирьов, вибух на Воткінському машинобудівному є дуже серйозною іміджевою поразкою Російської Федерації. Особливо на фоні того, що в Кремлі спеціально відібрані для цього люди, на кшталт експрезидента Дмитра Медведєва, знову почали лякати Захід можливістю ядерної війни.
Вибух на підприємстві, яке якраз і мало б забезпечити Кремлю можливістю ядерного удару, миттєво викликає купу запитань. Наскільки ж потужною є ядерна тріада Росії, у наскільки якісному чи принаймні робочому стані є російська ядерна зброя — офіційної відповіді на ці питання ніхто, звісно ж, не дасть, але неофіційно позиції РФ серйозно похитнулися.
Це ще не кінець для Кремля
І найголовніше — подібні інциденти на території країни-агресора тільки збільшуватимуться. І тут уже варто говорити й про український слід, бо в останні тижні командування ЗСУ цілком очевидно переключило свою увагу на удари по таких стратегічно важливих галузях в РФ, як нафтогазова промисловість. Хоча, зазначив Снєгирьов, навіть у такому випадку, який стався на території Удмуртії, не варто розвіювати підозри росіян в "українських диверсантах".
Бо це, по-перше, збільшує суб’єктність України у нинішній війні. По-друге, дезорієнтує російське суспільство, яке усе менше вірить у силу і міць власної армії, у здатність Путіна їх захистити від українських диверсантів та безпілотників.
Ну, і не можна виключати фактор санкцій, фактор зношеності того обладнання, яке залишається на російських заводах. Цей фактор зі зрозумілих причин тільки посилюватиметься. Тож на російську військову економіку з різних причин чекає один і той же підсумок – поступова деградація із остаточним крахом. І зупинити цей процес може лише відмова від війни та територіальних претензій до України — бо лише таким чином Кремль може зупинити як санкції Заходу, так і удари України.
Читайте Новини.LIVE!
