Самогубство Мурза — чому цькування російських воєнкорів на руку Україні
Поділитися
Захоплення Авдіївки обернулося для росіян настільки великими втратами, що росіяни не зуміли приховати їх розміри. А ще наслідком Авдіївської операції стало самогубство відомого російського воєнкора. Чому ця історія є позитивною для України — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.
Що сталося з Мурзом
Російський інформаційний простір після фактичного завершення штурму Авдіївки пережив несподіваний стрес, пов’язаний саме із наслідками цієї операції окупаційного контингенту. Мова про кількість втрат російської армії під час Авдіївської операції.
Відомий російський окупант Андрій Морозов (відомий також, як воєнкор і Z-блогер "Мурз") на своєму Telegram-каналі оприлюднив дані втрат окупаційних військ під час Авдіївської операції. Він заявив, що за увесь час штурму цього українського міста, з жовтня 2023 року починаючи — російські загарбники втратили убитими ("безповоротні втрати") понад 16 тисяч військовослужбовців.
Ця інформація розлетілася в українських ЗМІ і логічно дійшла до провідних кремлівських пропагандистів. Які були розлючені і жорстко розкритикували свого побратима, заявивши, що за часів Сталіна його б уже поставили до стінки. Тиск, вчинений на Морозова провідною медіаобслугою Кремля, обернувся несподіваним фіналом — Z-блогер написав прощального листа на своєму каналі й застрелився.
Чому ця історія є серйозним плюсом для України
По-перше, причина у біографії самого Морозова. Як відомо, цей персонаж був ідейним російським імперцем — тож на загарбницьку війну проти України він пішов ще 2014 року, і не для того, аби збагатитися, як це зробили тоді багато хто. Усі ці десять років Мурз працював на окупованому Донбасі в окупаційних структурах, займався постачанням до російських військ, які стояли в "ДНР", усіх необхідних речей — починаючи з екіпірування і закінчуючи зброєю.
В Росії волонтерство з цілком логічних причин (заляканість суспільства, небажання проявляти будь-яку ініціативу знизу — і фактична заборона на цю ініціативу згори) розвинуте значно слабше, ніж в Україні. Мурз був одним із тих, хто справді працював на російську армію. І саме цим він був небезпечним. Бо для нас краще, коли гроші, які виділяються російською державою чи збираються тамтешнім суспільством, просто розкрадаються.
Морозов був одним із тих, на кому тримався окупаційний контингент. Його самогубство (якщо це було самогубство, про що ми поговоримо нижче) стане серйозним ударом по військах, які воюють на окупованій частині Донбасу. Тож тут можна тільки подякувати відомій кремлівській медіапропагандистці Юлії Вітязевій, яка взяла активну участь у цькуванні свого, по суті, колеги у війні проти України.
Крім того, історія Мурза стане уроком для інших російських ідейних імперців, а також для українських зрадників на кшталт Тетяни Монтян (яка співпрацювала з Морозовим). В Росії їм чітко дали зрозуміти — правда про війну Кремлю не потрібна, ба більше, якщо говорити про Авдіївську операцію, вона навіть шкідлива для путінського режиму. Бо в РФ і так зростає кількість тих, хто уже не підтримує "спеціальну військову операцію", а після оприлюднення інформації про величезні втрати прихильників війни стане ще менше.
Та і пропагандисти, які з екранів телевізорів та моніторів комп’ютерів регулярно повідомляють потрібну Кремлю "інформацію" про те, що "втрати мінімальні", після подібних заяв почнуть втрачати аудиторію. Бо після появи альтернативних – і значно реалістичніших, треба визнати, бо самі втрати не приховати — джерел інформації росіяни будуть схильні довіряти саме їм, а не Соловйову, Скабєєвій чи Вітязевій.
А чи було це самогубство?
Ще одним цікавим моментом у історії із самогубством Морозова є питання: а чи й справді він наклав на себе руки? Бо все-таки людина, яка ще у відносно мирні часи мріяла про війну, яка жила у цій війні десять років, навряд чи може бути настільки тонкої душевної організації, щоб не витримати критики з боку навіть популярних пропагандистів.
Хоча, звісно, Мурза міг підштовхнути до такого кроку крах його ідеалів — бо виявилося, що, крім таких божевільних ідейних російських імперців, як він чи Гіркін (дружина якого якраз і підтримала загиблого), справжня війна проти України не те що нецікава нікому, вона непотрібна і навіть шкідлива. Кремлю потрібна красива медійна картинка, а подібні Z-блогери, які знають правду, їм тільки заважають.
Тож не виключено, що цього воєнкора просто прибрали за наказом згори. Після убивства Навального сумнівів у тому, що путінський тоталітарний режим готовий убивати усіх, хто так чи інакше стане у нього на шляху, не залишилося. І всім ідейним російським шовіністам, починаючи із Ігоря Стрєлкова, над цим варто задуматися. Вони були корисні для Путіна тільки тоді, коли дотримувалися неписаних правил гри. Як тільки вони відійшли від цих правил — їхнє життя не варте ні копійки.
Читайте Новини.LIVE!
