Косово, Грузія, Україна — у яких війнах брав участь знищений ЗСУ "Цезар Куніков"
Поділитися
Українські захисники здобули чергову серйозну перемогу на Чорному морі. Біля берегів окупованого Криму у ніч проти 14 лютого був знищений великий десантний корабель "Цезар Куніков". Чим запам’ятався цей російський корабель, і який символізм є у нинішній атаці ЗСУ та ГУР МО — розповідає матеріал Новини.LIVE.
З другої спроби
Великі десантні кораблі (ВДК) Чорноморського флоту Російської Федерації стали одними із найулюбленіших цілей Сил оборони України. У кінці грудня 2023-го в районі Феодосії був потоплений крилатими ракетами Storm Shadow ВДК "Новочеркаськ". А почалося усе ще 24 березня 2022 року, коли у порту захопленого росіянами Бердянська крилатою ракетою "Точка-У" Збройні сили України знищили великий десантний корабель "Саратов".
Разом із "Саратовим" тоді постраждали два інші ВДК — уже згаданий "Новочеркаськ" та "Цезар Куніков". Обидва кораблі залишилися в складі Чорноморського флоту та були змушені відправитися на ремонт. Під час тієї атаки було поранено командира "Цезара Кунікова", капітана 3-го рангу Олександра Чирву, від отриманих поранень він через деякий час помер.
Великий десантний корабель відправили на ремонт, звідки його повернули до складу ЧФ РФ через рік, 14 травня 2023-го. І от не пройшло й року, як "Цезар Куніков" був остаточно знищений українськими захисниками.
Відомо, що операцію зі знищення цього ВДК проводили спільно Збройні сили України та Головне управління розвідки Міноборони. Використаний був морський надводний дрон Magura V5 (про який Новини.LIVE раніше детально розповідали), а атака відбулася в районі окупованої Алупки. "Цезар Куніков" отримав пробоїни по лівому борту, внаслідок чого через деякий час і затонув.
Що ж відомо про цей великий десантний корабель, у яких війнах та військових конфліктах він брав участь? Історія "Цезаря Кунікова" є показовою для російської армії, яка регулярно здійснювала різні агресивні дії проти своїх сусідів і не тільки.
Балканська і грузинська війни
Великий десантний корабель "Цезар Куніков" надійшов до Чорноморського флоту ще Радянського Союзу 1986 року. У 1992-93 роках, під час розділу цієї частини радянських військово-морських сил ВДК, перейшовши до Чорноморського флоту Росії, був передислокований із Донузлава до Севастополя. Там він і продовжив службу.
Службу, яка запам’яталася кількома скандальними епізодами. Першим із яких став "марш-кидок на Пріштіну" у червні 1999 року. Цей марш-кидок російський миротворчий контингент, який дислокувався у колишній Югославії, здійснив самочинно — фактично захопивши аеродром у місті Пріштіна, столиці колишньої сербської автономії Косово (згодом ця автономія проголосить незалежність, визнану частиною світового співтовариства).
Російські війська, захопивши аеродром, уперше в історії вийшли на шлях прямої конфронтації з НАТО. Та для нашої історії важливим є те, що у тій операції брали участь не тільки сухопутні війська РФ. Інші підрозділи миротворців з Росії були перекинуті морем у грецький порт Салоніки, звідки й вирушили в район Пріштіни. А перекидання військ із Туапсе в Салоніки відбувалося саме з використанням "Цезаря Кунікова".
Наступний військовий конфлікт, уже повноцінна війна, в якій взяв участь цей великий десантний корабель — це "війна 08.08.08", агресія Російської Федерації проти Грузії. І тут уже "Цезар Куніков" не просто возив війська чи боєприпаси.
10 серпня 2008 року група із чотирьох російських кораблів атакувала грузинські катери біля берегів окупованої Росією Абхазії. Внаслідок ракетних ударів був знищений один із катерів грузинського флоту. А одним із двох великих десантних кораблів Чорноморського флоту РФ, які й взяли участь у тій операції, власне, флагманом тієї групи — якраз і був "Цезар Куніков". (Іншим, до речі — теж знищений під час повномасштабної російсько-української війни ВДК "Саратов".)
Символізм української атаки
Як бачимо, великий десантний корабель "Цезар Куніков" мав досить криваву історію, взявши участь у агресивній операції на Балканах, знищивши під час загарбницької операції проти Грузії катер тамтешніх військово-морських сил. Тож атака 14 лютого 2024 року стала абсолютно заслуженим фіналом для російського корабля, який усю свою історію використовувався аж ніяк не для захисту території Російської Федерації.
Та є в цій історії ще один цікавий символізм. Справа в тому, що знищений біля берегів Алупки російський великий десантний корабель був названий на честь одного із учасників Другої світової війни — майора Цезаря Львовича Кунікова. А загинув цей Куніков — також 14 лютого, це сталося 1943 року і теж на Чорному морі, в районі Геленджика. Тож не тільки країна-агресорка уміє і може використовувати символічні дати для своїх атак.
Читайте Новини.LIVE!
