Авдіївка у вогні — чим завершиться битва за чергову донбаську фортецю

Російські окупаційні війська, зібравши велику кількість військ, вирішили захопити фактично знищену ними Авдіївку, незважаючи ні на що. Наскільки серйозними будуть втрати української армії, що відбуватиметься на фронті після майже неминучої втрати цього міста — у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Тактика окупантів

Ситуація в районі Авдіївки загострюється уже не з кожним днем, а з кожною годиною. Загострюється перш за все через бажання росіян за будь-яку ціну захопити це місто, точніше, те, що від нього залишилося.

Це, в принципі, уже добре відома українцям тактика окупантів. Вони спочатку рівняють населений пункт із землею, а потім, коли там уже неможливо оборонятися, бо немає за що зачепитися в буквальному сенсі, захоплюють це колишнє місто чи село, хизуючись своєю "перемогою" і "визволенням" чергових руїн — не соромлячись при цьому хизуватися цими руїнами.

Тож цілком логічно, що в Авдіївці ситуація розвивається подібним чином. З однією серйозною відмінністю. Лінія фронту на цій ділянці відсунулася на обох флангах настільки, що саме місто уже є напівоточеним. І є цілком реальна можливість оточення угруповання українських військ на території Авдіївки.

Чому ЗСУ вийшли із "Зеніта"

Саме через це, через небажання жертвувати солдатами — було ухвалене рішення вивести підрозділи ЗСУ з позицій укріпленого району "Зеніт". Про що повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", бригадний генерал Олександр Тарнавський.

Цей крок був абсолютно зрозумілим і логічним — зважаючи на те, що флангами росіяни просунулися далі, триматися за "Зеніт" уже не було жодного практичного смислу. Тож інформація, яку оприлюднив Тарнавський на 15:00 — інформація про те, що українських військ в оточенні у районі Авдіївки немає, — не могла не тішити.

Втім, під вечір бригадний генерал повідомив, що під час відходу на нові позиції декілька українських військових таки потрапили у полон. Це ще не означає, що позиції ЗСУ в Авдіївці оточені — сам процес переміщення військ у тих динамічних умовах , які зараз є у цьому місті, пов’язаний із подібними ризиками.

Росіяни просуваються Авдіївкою

Та при цьому варто розуміти, що імовірність оточення українських військ у Авдіївці залишається. І залишатиметься до того моменту, поки усі підрозділи ЗСУ не будуть виведені з цього "апендиксу", який уже більш ніж очевидно виділяється на фоні усієї іншої лінії фронту.

До того ж росіяни продовжують захоплювати ті чи інші частини міста. Під вечір 16 лютого з неофіційних джерел стало відомо, що підрозділи окупантів захопили такі об’єкти, як міський парк та поліклініку залізничників.

Ці об’єкти розташовані біля залізниці — по інший, західний бік від якої, розташований той самий 9-й квартал, який є по суті останньою територією, яку ЗСУ будуть спроможні утримувати до моменту виходу усіх своїх побратимів з території Авдіївки.

Поразка України і перемога Кремля?

Підсумовуючи останні події, які мали місце по обіді 16 лютого — ту кількість російських військ, які штурмують позиції ЗСУ уже в самому місті, ту зміну лінії зіткнення і ту кількість російських втрат, про які повідомляє командування ЗСУ, — можна зробити кілька більш-менш очевидних висновків.

По-перше, Авдіївку ЗСУ доведеться залишити. І це буде абсолютно правильним кроком. Вона виконала своє завдання навіть не на 100%, а значно більше. Росіяни, виконуючи черговий політичний наказ, витратять стільки ресурсів, скільки треба буде для того, аби взяти це місто до виборів Путіна.

А в тому, що Авдіївка, як раніше Бахмут, Мар’їнка та інші міста — є суто політичними цілями, сумніватися не доводиться. Пояснення дуже просте — у ситуації з Мар’їнкою Україну лякали тим, що, взявши це місто, росіяни зможуть стрімко пройти на захід, аж до Курахового. Цього, як відомо, не сталося.

Не сталося тому, що ресурсів на довгострокові дії подібного характеру у росіян просто немає. Вони можуть зібрати певне угруповання для штурму якогось одного міста, але вести повноцінну наступальну війну не в силі. Принаймні, на Донбасі, де українська армія тримала оборону з 2014 року, готуючись, хто б що не говорив, до майбутньої війни.

Тож якщо вихід підрозділів ЗСУ завершиться без оточення і великих втрат — назвати втрату Авдіївки поразкою України буде некоректно. Як і перемогою Росії. Окупаційний контингент просто знищить ще одне чуже місто, просто знищить ще кілька тисяч (чи, зважаючи на рівень відомих втрат, кілька десятків тисяч) своїх солдатів — і на цьому усі "успіхи" Кремля на цьому напрямку завершаться.